Офіційний сайт Краматорського вищого професійного училища (№14)

Історія виникнення і діяльності Краматорського вищого професійного училища (№14)

Деталі

Категорія: Історія училища

Історія профтехосвіти почалася з початку Петровського часу. Першим навчальним закладом такого типу була Московська школа математичних і навігаційних наук відкрита в 1701 р. Першим професійним закладом в Україні стало Чернігівське ремісниче училище, створене в 1804 р., в якому вчили ремеслам: слюсарному, токарному, плотничому, срібному, чоботарському, різьбі по дереву. За два століття професійна школа зазнала багато змін, але одне залишалось незмінним - підготовці молоді, добре навченим, грамотним кадрам робочих приділялося завжди багато уваги.

2 жовтня 1940 Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про державні трудові резерви СРСР», в якому була поставлена мета планомірної підготовки кваліфікованих кадрів робочих з міської і колгоспної молоді. До робочої молоді пред'являлися вимоги: вона повинна бути підготовлена  до праці, мати професійно-технічну освіту, володіти глибокими знаннями з професії і змінами у виробничій діяльності. В Україні почалася робота зі створення ремісничих залізничних училищ, шкіл фабрично-заводського навчання.

У той час на базі Новокраматорського машинобудівного заводу створюється ремісниче училище № 1, одне з найбільших училищ в Україні. На перший курс було прийнято понад 800 учнів для навчання за професіями: токаря, фрезерувальника, ливарника, формувальника, слюсаря, коваля. Училище розмістилося в триповерховому спорудженні на перехресті вулиць Леніна та Орджонікідзе (під час війни воно було зруйновано). На першому та другому поверхах знаходилися навчальні кабінети, а на третьому - гуртожиток. Майстерні були на заводі, там, де сьогодні розташований електроцех. Першим директором училища був призначений Рябцев Іван Кирилович, який до цього працював начальником зміни другого механічного цеху НКМЗ.

Але почалася війна ... Улітку 1941 р. відбувся перший достроковий випуск і багато учнів цього випуску пішли на фронт. А училищу було дано наказ евакуюватися на схід. Разом з цехами заводу НКМЗ училище евакуювалося на Урал в місто Орськ. Там учні вчилися і виробляли продукцію для фронту - снаряди та гранати. Після звільнення Донбасу від німецько-фашистських загарбників РУ № 1 повернулося в рідне місто Краматорськ.  У 1950 році був побудований перший корпус училища по вулиці Вознесенського. Вважали, що в ньому будуть вчитися тільки гарячим професіями: формувальника, ливарника, коваля. На першому поверсі розмістилися навчальні класи та майстерні, а на другому - гуртожиток. Контингент ріс, цього приміщення вже не вистачало, і в середині 60-х років до РУ № 1 приєднали другий корпус по вулиці Лазо.

У 1971 р. училище першим перейшло на трирічну систему навчання, тобто учні отримали можливість разом з професією отримувати повну середню освіту. Ремісниче училище № 1 стало середнім професійним училищем  № 14 м. Краматорська. У навчальних майстернях учні виготовляли і збирали верстати "Т-44", 1516А, токарно-гвинторізні верстати 16Б16, пневматичні молота ПН - 75, токарно-свердлильні верстати моделі 2А592, настільно-свердлильні верстати СН-12, лещата слюсарні, слюсарно-монтажні інструменти. Для власних потреб виготовляли різні сантехнічні вироби, садово-городній інвентар. Верстати та інструменти виготовлені учнями користувалися у замовників великим попитом.

За 60 років у профтехучилищі № 14 підготовлено більше 17 тисяч висококваліфікованих фахівців для ЗАТ НКМЗ та інших підприємств Краматорська. За даними відділу кадрів ЗАТ НКМЗ кожен 4-й робітник заводу - випускник ПТУ № 14.

Вересень 2002 - знаменна дата в житті колективу КВПУ № 14, за плідну роботу в галузі професійної освіти, новації у навчальному процесі, високий професіоналізм педагогічного колективу училищу наданий статус вищого професійного училища.

Життя не стоїть на місці. Новий час ставить нові завдання. Багато нових, сучасних, відповідаючи вимогам життя професій, з'явилося у вищому професійно-технічному училищі № 14 за останні роки. Розширюється коло нових професій в училищі, але разом з цим не закрилася жодна спеціальність, яка потрібна ЗАТ НКМЗ. Як і раніше вчаться тут верстатники, слюсарі, електрики, кранівники, модельники, зварювальники.

Машиніст крана (кранівник).Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування

Деталі

Категорія: Професії

МАШИНИСТ КРАНА  керує кранами вантажопідємністью 5-100 т під час виконання робіт середньої складності та транспортування різних вантажів. 

Детальніше...

Перукар (перукар-модельєр). Маникюрник

Деталі

Категорія: Професії

Бути перукарем сьогодні стає престижно. Про це можна судити по тому, як багато творчих, талановитих молодих людей, юнаків  і дівчат ідуть навчатися цієї професії.
Змінився й сам характер роботи в перукарні, тепер, в основному працюють творчо. ПЕРУКАРІ не тільки стрижуть і красять волосся, вони створюють гармонічні образи, допомагають своїм клієнтам бути гарними й упевненими в собі.

Детальніше...

Кухар. Офіціант

Деталі

Категорія: Професії

КУХАР працює на самих різних підприємствах сфери обслуговування. 
Роль професійного ОФІЦІАНТА полягає в створенні невимушених, вільнихї умов, в яких кожен відвідувач почував би себе бажаним гостем. Робота офіціанта не зводиться до простої подачі їжі й напоїв.

Детальніше...

Кухар. Кондитер

Деталі

Категорія: Професії

Справжный КУХАР повинен не тільки знати хімію, біологію, фізіологію  й багато інших наук, необхідно опанувати всіма тонкощами мистецтва готування їжі. При найкращому технічному оснащенні робота кухаря повинна нести в собі елементи й творчості й мистецтва

Детальніше...

Секретар керівника (организації, підприємства, установи). Оператор комп'ютерного набору

Деталі

Категорія: Професії

Бажаєте стати гідною особою компанії або фірми? Хочете навчитися справлятися легко з важкими завданнями? Хочете стати грамотним і незамінним помічником керівника? Стати його правою рукою? 
Ніхто не зможе виконати всі Ваші вимоги й побажання краще нас!

Детальніше...