СТОРІНКА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
І Всеукраїнському форумі «Соціально-психологічні та правові аспекти протидії насиллю в освітніх закладах»
11 лютого 2020 року соціальний педагог Краматорського вищого професійного училища (№14) Анастасія Слободенюк прийняла участь у І Всеукраїнському форумі «Соціально-психологічні та правові аспекти протидії насиллю в освітніх закладах», який проходив на базі Вищого навчального приватного закладу «Дніпровський гуманітарний університет».
Соціальний педагог поділилась досвідом роботи по даному питанню та висвітлила комплекс заходів, які впроваджуються в роботу в Краматорському ВПУ (№14) для подолання негативних явищ серед здобувачів освіти і виступила з доповіддю «Впровадження медіації та розвиток Служби порозуміння з метою попередження насилля в освітньому просторі». Також взяла участь у воркшопі «Перервати коло насилля: шляхи та можливості», який проводила спеціаліст із супроводу та трансформації конфліктів, Інженер Порозуміння та діючий член Української спілки психотерапевтів Єхалова Людмила.
В ході проведення заходу піднімались такі важливі питання, як сучасні правові методи та актуальні медичні питання протидії насиллю; створення системи, що сприяє безпечному освітньому середовищу; вплив стосунків підлітків з батьками на прояв насильства; робота Національних гарячих ліній та інші актуальні проблеми, які впливають на виникнення насильницької поведінки в учнівському колективі.
Головною метою Форуму було привернути увагу до існування проблеми насильства, бо, нажаль, воно існує у всіх соціальних групах, з ним стикаються в усіх сферах життя. Кожен повинен усвідомлювати, що не можна мовчати й миритися з ним тому, що воно завжди йде по колу і за видимим примиренням зростає нова хвиля.
БУЛІНГ. Поради батькам
Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінгу. Проте якщо Ваша дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінгу, то скажіть їй:
vЯ тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці);
vМені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй);
vЦе не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося);
vТаке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя);
vДобре, що ти сказав/ла мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу);
vЯ люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, майстра виробничого навчання, соціального педагога чи психолога, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до адміністрації училища. Краще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожного учасника навчального процесу.
Якщо педагоги та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
БУЛІНГ. Що можуть зробити педагоги
У Краматорському ВПУ вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить педагогам. Проте впоратись з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки адміністрації, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій.
Для успішної боротьби з булінгом в училищі:
vВідповідно до чинного законодавства адміністрацією створена Комісія, щодо виявлення та протидії випадків булінгу;
vУсі члени училищної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість є неприйнятними;
vКожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до програми виховних та позакласних заходів, тематичних тижнів, місячників;
vМають бути вироблені правила поведінки під час навчального процесу. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими;
vДисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил;
vЖоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги! Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії;
vАналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити психолога;
vЗалежно від тяжкості вчинку можна запропонувати вибачитися, викликати батьків для розмови;
vУчням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих;
vПотрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними;
vДля успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
За яких умов навчання є ефективним?
За яких умов навчання є ефективним?
Коли учасники мають мотивацію до навчання:
Øнайважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси учнів;
Øвикладач зміцнює мотивацію учасників навчального процесу моделюванням власної поведінки.
У приязному комфортному середовищі:
Øпедагог створює відповідний клімат, який заохочував би до взаємодії.
Коли використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання:
Øіндивідуальні особливості учасників навчального процесу та відмінності у способах і стилях навчання поглиблюються із віком;
Øнеобхідно застосовувати різноманітні методи і техніки так, щоб донести ідею до всіх учнів, задовольнивши їхні індивідуальні потреби:
§ звертатися до учасників з аудіальним сприйняттям;
§ писати на плакатах для людей із зоровим сприйняттям;
§ застосовувати ігри та практичні вправи для учасників-практиків.
Коли використовуються знання і вміння учасників, які вони вже мають:
Øважливо опиратися на об`єм попередніх знань учнів;
Øнеобхідно створити можливість для обміну знаннями.
Коли учасники досягають успіхів:
Øзавдання під час навчання мають бути з високою ймовірністю досягнення успіху, з мінімальним ризиком поразки;
Øпорівнювати учнів між собою не допустимо;
Øнеобхідно визнавати, що кожен учень є особливим і має свій стиль навчання.
Коли учні мають можливість випробувати нові знання на практиці:
Ø«Практика творить майстра!»
Коли учні повністю залучаються у процес навчання:
Øвикористовувати різноманітні техніки, і, перш за все, ті, де потрібно проявляти інтелект (розв’язування проблем, випадки з практики), емоції (ігри, рольові ігри, обговорення), фізичний розвиток (ігри-розминки, рухливі ігри, конструкційні проекти).
Коли учасники навчального процесу мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь.