Форми навчання

 

На сьогодні отримали широке розповсюдження 3 форми взаємодії учасників навчального процесу під час проведення занять: пасивна, активна та інтерактивна, з огляду на які добираються і відповідні методи навчання. 

 

         Пасивне навчання 

Пасивне навчання – це форма взаємодії учнів та педагога, в якій педагог є основною дієвою особою і керівником заняття/навчального процесу, а учні виступають у ролі пасивних слухачів, які підкорюються директивам. Викладача з учнями у ході пасивного навчання  здійснюється за допомогою опитувань, самостійних, контрольних робіт, тестів тощо.   

З точки зору сучасних педагогічних технологій і ефективності засвоєння учасниками матеріалу, що подається у ході заняття, пасивні методи вважаються найбільш НЕ ефективним, адже лекція – найрозповсюдженіший метод подання матеріалу у межах пасивного підходу – має найнижчу ефективність. Отже, використовуючи лекцію як метод донесення інформації (особливо нової) до учасників навчального процесу спеціаліст ризикує марно витратити час.

Однак, не дивлячись на це, такий пасивний підхід також має і деякі переваги. По-перше, це відносно проста підготовка викладача до заняття. По-друге, саме пасивний метод дозволяє подати найбільшу кількість матеріалу в обмежених часовихумовах. 

 

Активне навчання 

Активне навчання – це форма взаємодії викладача та учнів, де учні виступають не пасивними слухачами, а активно залучені до процесу заняття. 

Якщо в пасивному методі основною дієвою особою і менеджером заняття був педагог, то тут усі учасники навчального процесу мають рівні права. Активні методи передбачають взаємодію, вибудовану на демократичних засадах.  

Прикладами активних методів є бесіда, дискусія, відео-лекторій тощо. Кожен у процесі може задати запитання, активно взаємодіяти з викладачем у ході заняття, тим самим виступаючи не пасивним об’єктом, а активним суб’єктом, що визначає хід заняття.

 

 

Інтерактивне навчання

Інтерактивне навчання («іnter» – це взаємний, «act» – діяти) означає взаємодіяти, знаходитись у режимі бесіди, діалогу з кимсь.

Іншими словами, на відміну від активних методів інтерактивні орієнтовані на ширшу взаємодію учнів не лише з педагогом, але й між собою, і на домінування активності учасників у процесі навчання.

Роль викладача в інтерактивних заняттях полягає в тому, щоб спрямувати діяльність учасників на досягнення цілей заняття. Педагог також розробляє план заняття (як правило, це інтерактивні вправи і завдання, в процесі виконання яких учні засвоюють тему). 

 

Отже, основою інтерактивного підходу є інтерактивні вправи і завдання, які виконуються учасниками. Головна відмінність інтерактивних вправ і завдань в тому, що вони спрямовані не лише і не стільки на закріплення вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового.