РОБОТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ З УЧНЯМИ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ У ГУРТОЖИТКУ

Створюючи систему виховної діяльності в гуртожитку, визначаючи її системоутворюючі види, основні традиційні форми, в центрі уваги слід поставити особистість учня з її складною соціальною природою, психофізичними особливостями, специфікою особистих проявів, створити найсприятливіші умови для її розвитку.

Соціально-психологічна служба в структурі освітнього процесу Краматорського вищого професійного училища є складовою частиною підготовки робітників високого рівня кваліфікації і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

Діяльність соціально-психологічної служби нашого закладу освіти забезпечена психологом  та соціальним педагогом, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

Перше знайомство практичного психолога і соціального педагога з абітурієнтами та батьками з інших міст відбувається в приймальній комісії.

За літній період роботи приймальної комісії проводилося анкетування з батьками абітурієнтів: «Мікроклімат в родині очами батьків» і майбутніми здобувачами освіти: «Анкета абітурієнта», яке дало можливість отримати характеристику взаємовідносин у сім’ї, методи виховання, ставлення до навчальної діяльності підлітка, дізнатися про творчі здібності, професійну спрямованість особистості, наскільки глибинні і стійкі інтереси, мотиви вибору професії тощо.

Практичний психолог та соціальний педагог ознайомились з особистими справами першокурсників. Були виявлені учні «групи ризику» та пільгових категорій, які мають потребу в гуртожитку.

На підставі отриманих даних на 1 жовтня було складено соціальний па-спорт гуртожитку, який коригується впродовж навчального року.

Для того, щоб попередити проблему девіантної поведінки, своєчасно виявити та усунути причини, які сприяють її виникненню, забезпечити превентивну профілактику негативних явищ, відхилень у поведінці здобувачів освіти, їхньому спілкуванні й, таким чином, оздоровити оточуюче їх мікросередовище, проведено діагностування першокурсників та мешканців гуртожитку за опитувальником про виявлення схильності до різноманітних форм девіантної поведінки «ДАП - П».

За підсумками діагностування:

        84% здобувачів освіти, які проживають у гуртожитку, мають високий рівень професійної спрямованості – це говорить про те, що учні свідомо обрали професію, не розчарувалися у виборі її та в подальшому бажають навчатися і підвищувати свій професійний рівень;

        16% учнів з гуртожитку мають середній рівень професійної  спрямованості;

        31% - мають відхилення у поведінці і потребують особливої уваги та підхід;

        3%  мешканців гуртожитку схильні до девіантної поведінки.

Також, з «важкими підлітками» проводиться діагностування для виявлення характерологічних особливостей особи та проводяться корекційні вправи.

Щороку серед тих, хто мешкає в гуртожитку, гостро стоїть проблема взаємовідносин, взаємоповаги, звикання до інших (поки що чужих сусідів по кімнаті), адаптації у нових соціальних умовах.

Учень, який потрапляє у новий колектив, найчастіше відчуває себе незручно, некомфортно. Першокурсникам потрібно прийняти нову роль, зрозуміти потреби своїх нових товаришів та вихователя, звикнути до нових правил та установ. Адаптація - це не завжди простий процес, і нерідко він викликає появу невпевненості у собі, деякий дискомфорт, дратівливість. Все це може призвести до деформації самоповаги та самооцінки.

Особливу складність при адаптації в гуртожитку зазнають здобувачі освіти, які приїхали на навчання із сільської місцевості (їх відрізняє характер спілкування, розвиток сусідських і родинних зв'язків, традиційна регламентація поведінки, відношення між дорослими і дітьми, чоловіками і жінками).

Юнаки та дівчата, потрапивши в незвичайне для них середовище, нерідко стають на шлях асоціальної поведінки. Відсутність достатнього рівня соціальної зрілості, який характеризується першочергово розвинутим почуттям внутрішнього самоконтролю, на перших етапах адаптації повинна компенсуватись посиленням контролю і наданням допомоги в формуванні зрілої самосвідомості.

Молоді люди втрачають звичне середовище, яке оточувало їх з дитинства. З оточення особистих речей вони потрапляють до оточення загального майна, яке призначене для їх користування. Відбувається трансформація затверджених з дитинства понять «моє» і «не моє». Загальні предмети обігу, передані в особисте користування, сприймаються як чужі, не свої, і учні нерідко ставляться до них недбало.

Знання соціально-психологічних особливостей підлітків дозволяє ефективніше здійснювати виховний процес, який в умовах гуртожитку передбачає втручання у вільний час, побут, особисте життя юнаків та дівчат і тому потребує максимально вмілого та тонкого підходу.

Систематично проводяться зустрічі фахівців психологічної служби училища із здобувачами освіти, які мешкають в гуртожитку, а саме:

-         індивідуальні бесіди;

-         бесіди з елементами тренінгу;

-         мозковий штурм;

-         рольові ігри;

-         групова робота;

-         театралізовані форми роботи;

-         перегляди та обговорення соціальних фільмів та роликів;

-         моделювання та розгляд різних життєвих ситуацій;

-         інтерактивні ігри;

-         вирішуються конфліктні ситуації, які носять і особистісний характер;

-         надається допомога учням, які зазнають труднощі в навчанні, а також психопрофілактика емоційного напруження, тривожності, агресії;

-         консультування учнів за індивідуальними питаннями, проблемами.

З метою виховання культури спілкування та свідомості, дисциплінованості, психолог Аблашимова П.І. у своїй роботі використовує різноманітні методи і форми роботи: анкетування («Незалежність – захищає від залежностей!», «Твоє відношення до наркотиків», «Виявлення ранніх залежностей (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія)»), бесіди («Злочин і покарання», «Бадьорість в «кредит»», «Енергетичні напої – енергія чи шкода», «З чого починається дружба і вміння дружити», «Пізнай самого себе», «Поради з безпеки», «На те ми люди, щоб добро творити», «У чому сенс твого життя»); тренінгові заняття («Життя одне – цінуй його», «Толерантність у колективі», «Правове виховання. Пустощі і кримінальна відповідальність», «Подолання агресивної поведінки») тощо.

Робота з формування колективу гуртожитку починається з перших днів навчання.

Керівники навчальної групи та вихователь гуртожитку в співпраці з психологічною службою училища проводять багато роботи щодо вивчення учнів гуртожитку, загальної атмосфери у групі (анкетування, соціометрія, різні методики).

У ході проведення методик на згуртованість та психологічний клімат у гуртожитку були отримані середні показники, які говорять про те, що група учнів гуртожитку знаходиться на шляху формування, але не дивлячись на те, що вони навчаються на різних курсах, у учнів вже непогані результати і вони досить згуртовані.

Знання особливостей колективу гуртожитку Краматорського вищого професійного училища має виключно важливе значення у вихованні. Однією з особливостей колективу є вікова, соціальна і загальноосвітня однорідність складу. Учні мають одну загальну мету - оволодіння обраною професією. Вік учнів 15-20 років - це період значних психологічних і фізичних змін, юнацького максималізму, прагнення до самовизначення, затвердження власної індивідуальності. У цьому віці багато юнаків та дівчат намагаються затвердити власне «Я» в очах однолітків.

Потрапивши до гуртожитку, здобувачі освіти вперше потрапляють у ситуацію, коли вони надовго відірвані від сім’ї. Вплив батьків значно знижується, різко зростає незалежність і самостійність, з’являються перші зароблені гроші. Далеко не всі до цього готові. При невмінні розпорядитись своїм вільним часом та грошима нерідко виникають ситуації невдоволення або прагнення до вживання алкоголю, наркотичних речовин, захоплення ігровими автоматами. Тому, велике значення в цей період має вплив на юнаків та дівчат оточення друзів, однокурсників, колективу гуртожитку.

З метою профілактики шкідливих звичок та формування здорового способу життя практичний психолог Аблашимова П.І. та  соціальний педагог Слободенюк А.Д. провели дослідження серед учнів училища, які проживають у гуртожитку, за анкетами  профілактики алкоголізму, наркоманії, тютюнової залежності. 

За підсумками анкетування можна зробити висновок: мешканці гуртожитку проінформовані про наркоманію через педагогічних працівників; є учні, які знають, що це хвороба;мають знайомих, які приймають наркотики і відносяться до них толерантно. Були виявлені здобувачі освіти, які мають високу, середню та невисоку залежність від тютюнокуріння. На основі отриманих даних протягом навчального року проводиться робота з превентивного виховання.

Останнім часом, серед молоді, стала поширюватися тенденція до суїцидальних проявів. Тому велика увага психологом училища приділяється саме профілактиці суїцидів серед підлітків. Проводяться анонімні анкетування, тестування здобувачів освіти, а серед педколективу поширюється інформація щодо типових ознак суїцидальної поведінки.

Різноманітні соціальні явища останніх років в Україні призвели до значних змін, породили гострі стресові ситуації та докорінно змінили спосіб життя значної частини українських громадян.Тому сучасна молодь гостро потребує підтримки, особливо в особистісному розвитку.

До сфери професійних обов’язків соціального педагога в Краматорському вищому професійному училищі (№14) безпосередньо входить робота з підлітками та їх батьками, учнями в побутовому середовищі, зокрема з тими, що мешкають у гуртожитку.

Це означає, що однією з головних сфер діяльності соціального педагога є соціум (найближче оточення особистості,  людські відносини). При цьому пріоритетною в сучасних умовах є проблема стосунків у сім’ї та її найближчому оточенні, за місцем проживання. Метою роботи соціального педагога із здобувачами освіти, які проживають у гуртожитку, є організація профілактичної, соціально-значимої діяльності учнів у соціумі. До завдань практичної роботи соціального педагога входить дуже широкий обсяг діяльності від безпосередньої роботи з підлітком, що має проблеми з соціалізацією в навколишньому суспільстві до всіх соціальних організацій та соціальних інститутів, що беруть участь у соціальному вихованні підростаючого покоління.

Соціальний педагог Слободенюк А.Д. впроваджує просвітницько-виховну програму «Толерантне ставлення до себе та до інших» в роботі з підлітками, які мешкають у гуртожитку, з метою профілактики  негативних явищ в учнівському середовищі. Завданням Програми є формування толерантного ставлення до себе та оточуючих, саморозвиток і самопізнання учнів. Основний напрям програми – це:

-         розкриття особистісного потенціалу підлітків;

-         відпрацювання навичок успішного спілкування;

-         усвідомлення поняття гендерної рівності;

-         формування уявлень щодо толерантності до себе та до оточуючих;

-         розвиток у підлітків уявлень щодо самопізнання, позитивного ставлення до себе, необхідних навичок для ефективної реалізації у житті;

-         відпрацювання навичок прийняття рішень, постановки цілей та побудови перспективних планів;

-         визначення наявних та необхідних ресурсів для здійснення запланованих дій та подолання труднощів на шляху до поставлених цілей.

Також використання в роботі соціального педагога Програми «Будь незалежним!» активно націлює на формування в молоді здорового способу життя та профілактику девіантної поведінки. За цією програмою протягом навчального року проведено цикл групових занять з профілактики вживання психоактивних речовин:

1.     Здоров’я - запорука життєвого успіху;

2.     Причини та наслідки вживання наркотиків;

3.     Формування наркотичної залежності;

4.     Прихована сторона наркотиків;

5.     Наркотики та закон.

Важливим завданням для соціального педагога закладу освіти є створення неконфліктного середовища серед здобувачів освіти, особливо серед мешканців гуртожитку.

З 2018 року по теперішній час наше училище співпрацює з громадською організацією «Ла Страда-Україна» та широко впроваджує в освітній процес програму «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації», «Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти» та «Протидія булінгу в закладах освіти: системний підхід».

Подолати та попередити прояви насильства серед мешканців гуртожитку допомагає медіація однолітків та відновні практики через запровадження діяльності служби порозуміння. У гуртожитку Краматорського ВПУ (№14) обладнана кімната для проведення медіацій та кіл. Сутність медіації полягає у відповідальності підлітків за розв’язання конфліктів, які можуть спровокувати насильницьку поведінку. Пройшовши навчання, учні-медіатори допомагають своїм одноліткам домовлятися у конфліктних ситуаціях. Також діяльність служби порозуміння зменшує соціальну напруженість міжособистісних взаємин у колективі та формує в підлітках навички безконфліктного спілкування.

За період впровадження програм у навчальний процес здобувачі освіти Краматорського вищого професійного училища (№14), серед яких є учні, що проживають у гуртожитку, мали змогу пройти тренінг «Базові навички медіатора/медіаторки служби порозуміння закладу освіти» та підвищити рівень своїх знань під час участі на Форумі служб порозуміння закладів освіти та тренінгу з тренерської майстерності медіаторів і медіаторок у м. Київ, також освоїти електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе».

Молодь та діти – це активні члени нашого суспільства і тому дуже важливим є їх мотивація до розвитку та самоствердженню в житті. В рамках співпраці з ГО «Ла Страда-Україна» медіатори та медіаторки служби порозуміння Краматорського ВПУ (№14) мали змогу прийняти з візитом в нашому закладі освіти делегацію з Японії на чолі з Надзвичайним і Повноваженим Послом паном Такаші Куарі з метою огляду реалізації проекту «Зміцнення стійкості молоді та сприяння соціальній стабільності їх громад у Донецькій та Луганській областях» у 2019 -2020 році, який впроваджує дитячий фонд ЮНІСЕФ за фінансової підтримки уряду Японії. На зустрічі з делегацією посольства Японії в Україні молодь розкрила важливість медіації та необхідність її впровадження в освітньому процесі та серед здобувачів освіти, що мешкають у гуртожитку і  повсякденному житті, особливо за для попередження насилля в наш час, коли в країні багато людей стали жертвами воєнного конфлікту.

         За результатами роботи служби порозуміння «Компроміс» Краматорського вищого професійного училища (№14) можна зробити висновок, що серед підлітків покращився мікроклімат у гуртожитку, зменшилась кількість конфліктів та збільшилась зацікавленість молоді до вирішення їх шляхом переговорів та домовленостей без застосування насилля. Просвітницько-інформаційні заходи направлені на те, щоб здобувачі освіти розуміли і пам’ятали, що вони завжди можуть звернутись до чергового медіатора за допомогою при виникненні будь-якого спірного питання.

         Також слід зауважити, що впровадження  серед підлітків такої техніки, як «коло» є дуже дієвим. Залежно від мети, з якою проводиться коло, процедура може називатися: «Коло прийняття рішень», «Коло примирення», «Коло підтримки», «Коло формування цінностей» тощо. Для адаптації здобувачів освіти у гуртожитку проводяться тематичні кола, наприклад, «Дружба» та «Відмінність – індивідуальна особливість», «Що для мене означає мир?», «Як я бачу свою роль в розбудові миру?»,  які дають змогу краще пізнати та дізнатись

точку зору один одного, розповісти про свої вподобання та захоплення, згуртувати підлітків. Подібні заходи поширюють серед них зацікавленість у набутті навичок неконфліктного спілкування, створюють умови для комфортного емоційного стану, допомагають навчитись говорити про свої думки, емоції та переживання, вислуховувати один одного та поважати думку іншого.