За яких умов навчання є ефективним?

За яких умов навчання є ефективним?

    Коли учасники мають мотивацію до навчання:

Øнайважливішим джерелом мотивації є потреби та  інтереси учнів;

Øвикладач зміцнює мотивацію учасників навчального процесу моделюванням  власної  поведінки.

    У приязному комфортному середовищі:

Øпедагог створює відповідний клімат,  який  заохочував би  до взаємодії.

    Коли використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання:

Øіндивідуальні  особливості учасників навчального процесу та відмінності у способах і стилях навчання поглиблюються із віком;

Øнеобхідно застосовувати різноманітні методи і техніки так, щоб донести ідею до всіх учнів, задовольнивши їхні індивідуальні потреби:

§  звертатися до учасників з аудіальним сприйняттям;

§  писати  на плакатах для людей із зоровим сприйняттям;

§  застосовувати ігри та практичні вправи для учасників-практиків.

    Коли використовуються знання і вміння учасників, які вони вже мають:

Øважливо опиратися на об`єм попередніх знань учнів;

Øнеобхідно створити можливість для обміну знаннями.

    Коли учасники досягають успіхів:

Øзавдання під час навчання мають бути з високою ймовірністю досягнення успіху, з мінімальним ризиком поразки;

Øпорівнювати  учнів між собою не допустимо;

Øнеобхідно визнавати,  що кожен учень є особливим і має свій стиль навчання.

    Коли учні мають можливість випробувати нові знання на практиці:

Ø«Практика творить майстра!»

    Коли учні повністю залучаються у процес навчання:

Øвикористовувати різноманітні техніки, і, перш за все, ті,  де потрібно проявляти інтелект (розв’язування проблем, випадки з практики), емоції (ігри, рольові ігри, обговорення), фізичний розвиток (ігри-розминки, рухливі ігри, конструкційні проекти).

    Коли учасники навчального процесу мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь.

Форми навчання

На сьогодні отримали широке розповсюдження 3 форми взаємодії учасників навчального процесу під час проведення занять: пасивна, активна та інтерактивна, з огляду на які добираються і відповідні методи навчання. 

         Пасивне навчання 

Пасивне навчання – це форма взаємодії учнів та педагога, в якій педагог є основною дієвою особою і керівником заняття/навчального процесу, а учні виступають у ролі пасивних слухачів, які підкорюються директивам. Викладача з учнями у ході пасивного навчання  здійснюється за допомогою опитувань, самостійних, контрольних робіт, тестів тощо.   

З точки зору сучасних педагогічних технологій і ефективності засвоєння учасниками матеріалу, що подається у ході заняття, пасивні методи вважаються найбільш НЕ ефективним, адже лекція – найрозповсюдженіший метод подання матеріалу у межах пасивного підходу – має найнижчу ефективність. Отже, використовуючи лекцію як метод донесення інформації (особливо нової) до учасників навчального процесу спеціаліст ризикує марно витратити час.

Однак, не дивлячись на це, такий пасивний підхід також має і деякі переваги. По-перше, це відносно проста підготовка викладача до заняття. По-друге, саме пасивний метод дозволяє подати найбільшу кількість матеріалу в обмежених часовихумовах. 

Активне навчання 

Активне навчання – це форма взаємодії викладача та учнів, де учні виступають не пасивними слухачами, а активно залучені до процесу заняття. 

Якщо в пасивному методі основною дієвою особою і менеджером заняття був педагог, то тут усі учасники навчального процесу мають рівні права. Активні методи передбачають взаємодію, вибудовану на демократичних засадах.  

Прикладами активних методів є бесіда, дискусія, відео-лекторій тощо. Кожен у процесі може задати запитання, активно взаємодіяти з викладачем у ході заняття, тим самим виступаючи не пасивним об’єктом, а активним суб’єктом, що визначає хід заняття.

Інтерактивне навчання

Інтерактивне навчання («іnter» – це взаємний, «act» – діяти) означає взаємодіяти, знаходитись у режимі бесіди, діалогу з кимсь.

Іншими словами, на відміну від активних методів інтерактивні орієнтовані на ширшу взаємодію учнів не лише з педагогом, але й між собою, і на домінування активності учасників у процесі навчання.

Роль викладача в інтерактивних заняттях полягає в тому, щоб спрямувати діяльність учасників на досягнення цілей заняття. Педагог також розробляє план заняття (як правило, це інтерактивні вправи і завдання, в процесі виконання яких учні засвоюють тему). 

Отже, основою інтерактивного підходу є інтерактивні вправи і завдання, які виконуються учасниками. Головна відмінність інтерактивних вправ і завдань в тому, що вони спрямовані не лише і не стільки на закріплення вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового. 

БУЛІНГ. Що можуть зробити педагоги

У Краматорському ВПУ вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить педагогам. Проте впоратись з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки адміністрації, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Для успішної боротьби з булінгом в училищі:

vВідповідно до чинного законодавства адміністрацією створена Комісія, щодо виявлення та протидії   випадків булінгу;      

vУсі члени училищної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість  є неприйнятними;

vКожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до програми виховних та позакласних заходів, тематичних тижнів, місячників;

vМають бути вироблені правила поведінки під час навчального процесу. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими;

vДисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил;

vЖоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги! Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії;

vАналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити психолога;

vЗалежно від тяжкості вчинку можна запропонувати вибачитися, викликати батьків для розмови;

vУчням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих;

vПотрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними;

vДля успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

БУЛІНГ. Поради батькам

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінгу. Проте якщо  Ваша дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінгу, то скажіть їй:

vЯ тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці);

vМені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй);

vЦе не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося);

vТаке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя);

vДобре, що ти сказав/ла  мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу);

vЯ люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, майстра виробничого навчання, соціального педагога чи психолога, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до адміністрації училища. Краще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожного учасника навчального процесу.

Якщо педагоги та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.